среда, 5 ноября 2014 г.

"О пользє смердючого лікарства" або "Всьо шо ні коїться - накраще"

"О пользє смердючого лікарства" або "Всьо шо ні коїться - накраще"

Я тут подумав, шо вся ця фігня з лугандоном на кримнашем все-таки дуже полєзна на неминуча. Поясню, чому. Двадцять років поголов'є цих благословенних територій думало, шо воно годує Україну та ще пів-Європи і як мінімум всю западну Австралію. Двадцять років вони хотіли в СССР, росію, та голосували нам за ПР, комуняк і соціалістів. Двадцять років не хотіли вивчати мову та срали по під'їздах, своїх та чужих. Пиз... , тобто крали люки та зрізали дроти на стовбах (кого при цьому не вбивало). Потім вони у фіналі патетично вигукнули "путєн памагі", "крим-расєя", "дамбас на калєні не поставить" і типу обрєлі свободу. Крим увійшов, як йому кажецця, до імперії, а лугандон - у процесі. В чому польза?

Мало хто з жителів дамбасу чи криму общався з жителями придністров'я, абхазії, южної осетії, а ще менше - із жителями Сербської Країни. Мало хто з них вообщє був десь за межами своїх областей. Їм тяжело зрозуміть всю ту нірвану, яка чекає на них вже буквально за наступним поворотом судьби, яку вони призвали на свою голову тим спірітіческим сеансом, який вони називають референдум чи вибори. Так от, жить в вищенаведених странах, скажімо коротко, хєрово. Всі, хто міг, виїхав. Хто старий або дурний - має щастя померти в росії. Ну то таке.

Далі. Щоб поставити мозги на місце, "сербській країні" знадобилось десь п'ять років, і вона повернулась до Хорватії. Нашим героям духовних скреп певно знадобиться більше часу, бо, по-перше, вони тупіші за сербів, а по-друге, росія под боком та не дасть їм оклигати. Але вони прозріють, і поясню, чому.

В криму, всі знають, води нема. Міст через протоку для хавчика та бензину побудують тільки коли нано-технології зайдуть далі, ніж йо-мобіль. Тобто, ніколи. В луганді теж води мало, канал Дніпро-донбас легко перекрити. Вугілля мало, воно їм без нашої руди, як путіну віагра без жіночої мотивації. І знову ж таки - хавчик! Його треба або вирощувати, або купувати, або клянчити. Перші два пункти в них неможливі по опрєдєлєнію, а "гум-конвої" з кацапстану не бесконєчні, бо їм самим жерти скоро нічого буде. Донбасянє должни пережить одну або дві зими з талонами на дрова та все інше. Ну, шоб понять. Це такий собі "заповєднік гоблінів", полігон, резервація для краснокожих. Я думаю, нічого з ними воювать, вони ж вишиванки не вдінуть і співати наш гімн не будуть. Вони бо інші трошки. Як то не пєчально, але кордон фактично змінився - чи то візьме їх путєн, чи вони гордо будуть "самостоятєльнимі странамі". Нехай поживуть самі. Тіки без нашого вливання пенсій, води, газу та всього іншого. Навіщо? Хай поживуть в русскамъ мірє.

Вже зараз за їх рахунок в Україні вибрали значно менше ригів та красножопих до парляменту. Це ж чудово. Населення вже більше 50% хоче в НАТО. Теж класно. Євросоюз - нафіг, бо по-перше нас туди не візьмуть, а по-друге, шо з нього за користь, там вже арабів більше за вікінгів... В США скоро республіканці викинуть барака-хусейна на гаваї та виберуть нормального злого на росію фермера, який перекриє кацапам інтернет та форекс, лампочки та телефон, щоб ті не відволікались від лучини та духовності.

І все буде добре. Для кожного з нас. Може, скинуть путєна - свої, калмики з бурятами. Може його задаве Кабаєва подушкою. Може ще щось. В них там часто щось топиться чи падає.

Крим та восточна Україна (не кажу "дамбас", бо його вже немає) повернеться разом з Доном, Кубанню та різними Курськами-Воронежами-Бєлгородами. Ми подумаємо, брати назад, чи ні. Одним словом, полігон перековки мізків запущено. Великому кораблю - велика торпеда. "Прощай земля, в добрий путь".

А ми почекаємо.